Лічильник тепла - це пристрій, який застосовується для обліку реально спожитих енергоресурсів. Залежно від місця установки, існує 2 види таких приладів: квартирні та загальнобудинкові. З їх назви зрозуміло, що перші монтуються в трубопровід окремої квартири, а другі - фіксують витрату теплоносія, використаного для опалення всієї будівлі. Раціональність установки того чи іншого лічильника буде залежати від того, як організована система опалення.
Установка квартирного лічильника теплової енергії найчастіше актуальна для будинків, в яких розводка системи опалення здійснюється за горизонтальним принципом. Застосовувати її стали зовсім недавно, а тому зустріти її можна переважно в новобудовах.
Що характерно для таких систем? На відміну вертикальної (стояковий) схеми розводки, горизонтальна передбачає наявність двох трубопроводів. Через один з них відбувається подача води, через інший - відтік. Через відводи до них окремо підключається кожен радіатор, в який надходить теплоносій однієї температури. Вся розводка виконується прихованим способом і ховається в стягуванні підлоги.
Горизонтальна схема розводки системи опалення

Вертикальна схема розводки системи опалення

Вертикальна схема розводки характерна для всіх будинків старої споруди. При ній теплоносій рухається з підвалу вертикально вгору, проходячи послідовно через радіатори розташованих один над одним квартир. У міру того, як він піднімається, температура його поступово падає. Така схема не дуже раціональна, однак, встановити теплолічильник на неї практично неможливо з кількох причин:
Вихід є завжди. Найбільш простим способом обліку спожитого теплоносія в будинках з вертикальною схемою розводки є загальнобудинковий лічильник тепла. Встановивши його на введенні опалювальної системи, можна заощадити близько 60% тепла, не відчуваючи при цьому дискомфорту через зниження температури в квартирах. Такий пристрій допоможе зменшити рахунки на опалення, самостійно регулювати його інтенсивність в залежності від погоди або контролювати архівні дані за різні періоди.