Вразити когось геліосистемою, яка функціонує на воді, навряд можна, адже в Україні вже реалізовано декілька десятків аналогічних проектів. Тож зосередимося на особливостях введення в експлуатацію та принципах роботи системи.
Розрізняють класичні й оновлені геліосистеми. Перші функціонують на водно-гліколевих сумішах, другі – на воді. Принципова різниця між двома видами полягає у характері носія. Антифризи токсичні, тому контури ГВП, сонячні колектори та опалювання не можна змішувати. Як теплоносій більшими перевагами відрізняється вода – дешевий, нетоксичний та доступний ресурс.
Для того, щоб підключити сонячні колектори до системи гарячого водопостачання, потрібно діяти наступним чином:
1. Подаюча лінія врізається в лінію подачі води від котла гарячого водопостачання (труба врізається знизу).
2. Нагріваючись теплоносій надходить у теплообмінник бойлера, тим самим нагріваючи рідину.
3. Проходячи через теплообмінник, вода охолоджується.
4. Завдяки насосу сонячної установки рідина подається у колектор.
Зверніть увагу, що роздушування здійснюється в обов’язковому порядку раз на рік. Що ж до управління нагрівом, то геліосистема у цьому питанні схожа на звичайні газові котли. Управління здійснюється за допомогою автоматики, а температура у колекторі контролюється спеціальними регуляторами. Такі датчики та витратоміри відображають, наскільки система була продуктивною впродовж конкретного періоду роботи.
Обладнання може також працювати на опалення. З цією метою використовується схема на основі буферної ємності. Через зовнішній теплообмінник рідина підігрівається та подається в контур ГВП. А з нижньої частини ємності вона в охолодженому вигляді поступає на колектор.
Задля захисту від замерзання у геліоколекторах встановлені датчики температури. Вони аналізують показник, і коли той опускається нижче 3 градусів, автоматично включається насос. Допоки рівень не стане безпечним, вода подаватиметься з буферної ємності (її нижньої частини). Через невеликий обсяг колекторів, таке компенсування майже не впливає на роботу ГВП й опалення (на захист витрачається тільки 3-4% теплоенергії на рік).
Існує зв’язок між морозостійкістю системи та довжиною зовнішньої труби. Чим вона менша, тим краще. На прикладі українських геліосистем можна зробити висновок, що обладнання працює у стабільному режимі при довжині траси max 15 м и t max 34 градуса.
